- вивільнити
- —————————————————————————————ви́вільнитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вивільнити — див. вивільнювати … Український тлумачний словник
вивільнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивільнити. || ви/вільнено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вивільнення — я, с. Дія за знач. вивільнити … Український тлумачний словник
вивільнювати — юю, юєш і вивільня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/вільнити, ню, ниш, док., перех. Робити вільним, не зв язаним з чим небудь … Український тлумачний словник
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
висвободити — джу, диш, док., діал. Вивільнити, звільнити … Український тлумачний словник
випроменитися — иться, док. Вивільнити зайву енергію у формі променів і перестати випромінювати … Український тлумачний словник
відчепити — відчіплювати, відчіпляти (вивільнити предмет, який до чогось причеплений / зачеплений), відшпилити, відшпилювати, відкріпити, відкріплювати, відкріпляти … Словник синонімів української мови